Небезпечний шкідник – сарана
Небезпечний шкідник – сарана
Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області інформує, що на окремих територіях на сході України, осередково, виявлено масове розмноження та збільшення чисельності небезпечного шкідника – сарани.
Незважаючи на те, що на території Івано-Франківській області поширення цього шкідника не відмічено, необхідно провести комплекс профілактичних заходів із попередження його поширення, оскільки в умовах посушливої погоди ареал поширення, чисельність та шкодочинність шкідника може збільшитися. Насамперед необхідно звертати максимальну увагу на розвиток і поширення особливо небезпечних шкідливих організмів, зокрема сарани перелітної (Locusta migratoria).
Сарана – загальна назва шкідливих видів комах ряду прямокрилих, родини справжніх саранових, які поширені на всіх континентах.
В Україні налічується до 20 її різновидів, серед яких найпоширенішими є сарана італійська, або прус, перелітна, або азіатська та різні види кобилок.
Перелітна сарана – велика комаха, що досягає 6 см в довжину, має зелено-коричневе або оливкове забарвлення тулуба і прекрасно розвинені крила, які допомагають долати величезні відстані (до декількох тисяч кілометрів) зі швидкістю 10-15 км/год. Пересувається сарана, роблячи високі стрибки. На голові є невеликі вусики, а також потужні щелепи і вигнутий гострий кіль, розташований на передній спинці. Крила розділені: передні – більш щільні, коричневого забарвлення, задні – прозорі жовто-зелені, більш ніжні за структурою.
Усі саранові належать до комах із неповним перетворенням, тобто їхній розвиток відбувається без стадії лялечки, а личинки за зовнішніми ознаками та способом життя схожі з дорослими особинами.
Сарана – це більше або менше споріднених між собою представники прямокрилих, які час від часу збираються у величезні куліги – колони (якщо це личинки) або зграї (скупчення імаго) й мігрують на далекі відстані. Зграя сарани здатна летіти без перепочинку 12 годин, долаючи відстані в сотні кілометрів, а при попутному вітру – до 1 тис. км.
Та в роки зі сприятливими погодними умовами – спека та посуха, поведінка комах різко змінюється, і вся їх маса переходить в стадну форму. Скупчившись в зграї з більше 10 тис. особин, сарана кочує на великі відстані, знищують на своєму шляху все, що росте на землі. У спекотні дні тіло саранових випаровує велику кількість води, для поповнення якої вони поїдають рослини (тобто не через голод, а через спрагу).
Сарана – типовий поліфаг, харчується усіма рослинами, проте надає перевагу злаковим культурам: кукурудзі, просу, сорго, пшениці, а також очерету, пирію тощо. Імаго і личинки грубо об’їдають листя, стебла, живляться насінням. Одна особина сарани за період життя з’їдає до 500 г зелені, а потомство однієї самиці – таку кількість трави, яка достатня на 1 рік двом вівцям.
Усі саранові, що поширені в Україні, мають одне покоління на рік. Личинка розвивається до 40 днів і проходить 5 віків. Зимує в стадії яйця. В наших кліматичних умовах зима і є основним стримуючим фактором поширення шкідника. Одна доросла особина сарани може відкласти яйця лише раз – у вересні. Низькі зимові температури та відповідний комплекс агротехнічних заходів сприяють зменшенню чисельності шкідника.
Природне зменшення чисельності сарани в зграї відбувається через спалахи хвороби – вірусами, нематодами, багатьма видами ентомопатогенних грибів, які можливі при високій щільності комах, а також у сарани є свої природні вороги: хижі комахи до яких відносяться жужелиці, мурахи, павуки та птахи.
Система захисту від саранових повинна розпочинатися з профілактичних заходів, а саме – проведення обстеження місць резервації та всіх угідь. Обстеження краще проводити після сходу сонця і до 9 години або з 18-ї і до заходу сонця, коли саранові в стані відносного спокою перебувають на рослинах.
Стратегія обмеження розповсюдження шкідливості саранових повинна будуватися на основі ефективних агротехнічних, організаційно-господарських і винищувальних заходів.
Захисні обробки посівів проти саранових розпочинають за масової появи личинок першого віку. Рекомендовано проводити захист посівів за чисельності 10-15 екз. на 1 кв.м нестадних саранових, 2-5 екз. італійського пруса. Обробки проводять вранці та ввечері, коли комахи перебувають на рослинах. При проведенні захисних обробок необхідно використовувати інсектициди згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні» з дотриманням регламентів їх застосування.
З агротехнічних заходів найефективнішими є осіннє боронування, дискування або оранка всієї площі, а також правильна сівозміна.
