РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ЗНИЩЕННЮ БОРЩІВНИКА СОСНОВСЬКОГО
РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ЗНИЩЕННЮ БОРЩІВНИКА СОСНОВСЬКОГО
Останніми роками набуває поширення дикоросла дуже небезпечна і отруйна рослина, при контакті з якою виникають сильні опіки шкіри – борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi Manden). Це багаторічна рослина родини зонтичних (селерових, парасолькових, окружкових). Через високий зріст і велику надземну масу цю рослину і зараз називають Геракловою травою. Місцеві жителі Кавказу здавна використовували молоде листя борщівника до появи квітконоса для приготування овочевих супів та борщів, звідки і пішла наукова назва цього бур’яну.
Борщівник є медоносом, але активно витісняє в своїх заростях усі квіткові культури, мед має темний колір та виражену спазмолітичну і заспокійливу дію.
З Кавказу борщівник Сосновського потрапив в Україну і досить швидко поширився.
Цей бур’ян віддає перевагу легким за механічним складом грунтам, з добрим зволоженням, витримує заморозки, посуху, а також до 30 днів затоплення. Відмічається висока конкурентоспроможність даного виду. Рослина створює навколо себе особливу зону, навколо неї не росте навіть дерн. Це пов'язано з тим, що насіння борщівника містить ефіро-олійні речовини і смоли, які, потрапляючи із насінням на поверхню грунту затримують проростання насіння інших видів рослин і цим забезпечують захист проростків борщівника.
Росте борщiвник повсюдно: на берегах рiчок, узбіччях дорiг, лiсiв та полiв, поступово перебираючись як у поля сівозміни, так і на присадибнi та дачні дiлянки.
Рослина в перші роки не вибиває пагона, росте у вигляді листя в кущі та збільшує кореневище, на 2-3 рік з’являється трубчатий пагін із кількома суцвіттями. Перецвівши, рослина гине. Скошена рослина, яка не відцвіла, дає пагін на наступний рік і може жити протягом багатьох років, допоки не відцвіте. Якщо стовбур перебитий, за умови теплої погоди квітне повторно через 1-2 тижні, на вцілілих пагонах в прилистових розетках розвиваються квіти, причому інколи в більшій кількості. Нові квіти можуть зростати навіть майже біля землі.
Стебло у борщівника Сосновского прямостояче, ребристе, з борозенками, висотою до 3-5 м, в діаметрі - 3-5 см, а іноді - і до 10 см. Листя – черешкові, великі (довжиною до 50-60 см), трійчасто- або перисто-роздільні, опушені, зверху зелені, знизу сіруваті.
Квітки – двостатеві біло-зелені, іноді навіть рожеві, зібрані в великі (до 40-50 см в діаметрі) променеві зонтики. Таких зонтиків може бути від 30 до 75. Цвіте з липня по серпень. Вся рослина вкрита жорсткими волосками.
Плоди обернуто - яйцевидні, продовгуваті до 10-12 мм довжиною та 8 мм завширшки. Плоди дозрівають з липня по вересень. Одна рослина може дати від 15 до 20 тис., а іноді і більше насінин. Наявність на насінинах борщівника «крилець» підвищує їх летючість та сприяє активному розповсюдженню вітром та водою. Ще однією загрозливою особливістю борщівника є різноякісність насіння. Зазвичай в перший рік проростає від 20 до 70%, на другий – від 30 до 60% від непророслих в першій рік насінин. Деяке насіння борщівника може прорости лише через 5-6 або навіть через 12-15 років.
Коренева система – стрижнева, добре розвинена, проте основна її маса розміщується в шарі грунту до 30 см (окремі корені проникають на глибину більше 2 м). У верхній частині корінь розгалужений, на зламі виділяє рідину з різким запахом ефірної олії.
Борщівник Сосновського має токсичну дію на шкіру людини. Прозорий водянистий сік рослини (він є в усіх частинах – в листях, стеблах, коріннях, плодах) багатий на фотоактивні сполуки - фурокумарини. При контакті зі шкірою вони викликають малопомітне подразнення, як від кропиви, але під дією ультрафіолетового, зокрема сонячного, випромінювання в сокові активуються токсичні властивості, підвищуючи чутливість шкіри до ультрафіолету в сотні разів. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків 1-3 ступенів. Особлива небезпека полягає в тому, що дотик до рослини спочатку не викликає в людини ніяких неприємних відчуттів, але вже через кілька годин або навіть діб розпочинається свербіж і почервоніння уражених ділянок шкіри, а потім з'являться пухирі. При сильних опіках підвищується температура, починається лихоманка, з'являються виразки, а після загоєння на їх місці ще 2-3 роки залишаються темні плями. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань. Велике накопичення кумаринів в організмі людини призводить до розвитку хвороби, яка називається вітиліго.
Також сік борщівника Сосновського (при відсутності фотоактивації) може проявляти генотоксичну активність як для рослин, так і для людини. Рівень мутагенного ефекту класифікується як сильний, ступінь мутагенного еффекту прямо пропорційний його дозі..
З метою уникнення опіків з рослиною потрібно поводитись дуже обережно, дотримуючись захисних заходів:
- попередження контакту шкіри з будь-якою частиною рослини, особливо з тими частинами, що пустили на зламі сік.;
- робота з рослиною (особливо при викошуванні) передбачає використання щільного водовідштовхуючого одягу, окулярів та щільних гумових рукавиць;
- попередження дітей про небезпечність рослини, оскільки велике листя та трубчасті стебла цікаві дітям для зламування;
- попередження використовування листя борщівника як серветок, для витирання рук чи ніг;
- розміщення інформаційних бюлетенів у школах, на базах відпочинку та в місцях значної вегетації борщівника.
Якщо все ж довелось доторкнутися до борщівника, то відразу після контакту з ним необхідно:
- захистити уражені ділянки від сонячних променів мінімум на дві доби;
- ретельно промити уражені місця водою з густою мильною піною;
- промити (не протерти!!!) спиртом або слабким розчином марганцівки;
- обробити будь-яким засобом, що традиційно призначають при опіках («Пантенол»);
- прийняти протиалергічний засіб.
У випадку коли опік знаходиться на голові або площа його більше 10% площі тіла, була тривала інсоляція з утворенням глибоких язв та великих пухирів, різко піднялася температура, почалася сильна алергічна реакція – необхідно терміново звернутись за допомогою до лікаря.
Борщівник Сосновського в Україні не є карантинною рослиною. Щороку до Держпродспоживслужби надходять звернення щодо карантинного статусу інвазивної рослини - борщівника Сосновського та віднесення його до Переліку регульованих шкідливих організмів. Ще в 2015 році було проведено аналіз фітосанітарного ризику з метою визначення, чи відповідає борщівник Сосновського критеріям карантинного організму (або регульованого некарантинного шкідливого організму) та можливого включення його до Переліку регульованих шкідливих організмів.
Аналіз фітосанітарного ризику проведено на підставі Закону України «Про карантин рослин», Міжнародної конвенції про захист рослин, Стандартів Європейської і Середземноморської організації карантину і захисту рослин та Міжнародних стандартів з фітосанітарних заходів.
Під час проведення аналізу фітосанітарного ризику було враховано досвід експертів Європейської і Середземноморської організації карантину і захисту рослин та використано комп’ютерну програму CAPRA (Computer Assisted Pest Risk Analysis). З її допомогою додатково було досліджено можливість набуття вищезгаданою рослиною критеріїв карантинного шкідливого організму або регульованого некарантинного шкідливого організму.
Загальний висновок проведення аналізу фітосанітарного ризику: вид - Heracleum sosnowskyi (борщівник Сосновського) не відповідає критеріям карантинного шкідливого організму або регульованого некарантинного шкідливого організму для України і не може бути включений до національного Переліку регульованих шкідливих організмів.
Питання охорони природнього навколишнього середовища, в тому числі і боротьба з бур’янами, регулюються згідно чинного законодавства (Закони України: «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону земель», «Про захист рослин», «Про рослинний світ», «Про місцеві державні адміністрації», а також «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Будь-які заходи, які стосуються охорони природних ресурсів, в тому числі і знищення отруйних рослин, таких як борщівник Сосновського, можна вирішувати на місцях, безпосередньо з органами влади.
Слід зазначити, що статтею 52 «Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель» Кодексу України про адміністративні правопорушення» передбачені штрафи за невжиття заходів по боротьбі з бур'янами. Отже землевласники і землекористувачі, які не вживають заходів із боротьби з бур’янами, у тому числі із борщівником, несуть адміністративну відповідальність.
Враховуючи темпи розповсюдження та загрозу, яку створює борщівник Сосновського для здоров’я людини після безпосереднього контакту, шкоду завдану сільському господарству та довкіллю, його неодмінно потрібно знищувати та зупиняти поширення. Зволікання у цьому напрямі призведе до значних економічних збитків.
Для забезпечення ліквідації борщівника Сосновського застосовується комплекс заходів: механічні, агротехнічні та хімічні.
Борщівник Сосновського необхідно скошувати до цвітіння, яке необхідно проводити 3-4 рази за сезон. Кожне наступне скошування проводиться через 3-4 тижні після попереднього. Оптимальний час для скошування – перед виходом рослини в трубку (період активного росту), але обов’язково до цвітіння. Оскільки розмножується борщівник тільки за допомогою насіння, слід не допускати появи квітконосів, тому що навіть на скошеній рослині насіння має здатність дозрівати. Якщо квітконоси вже утворилися зрізані рослини необхідно спалювати та слідкувати щоб від коренів не з'явилися нові бічні зонтики у прикореневій розетці.
Добре допомагає в знищенні цього бур’яну викопування та зрізування його товстих коренів на глибині 10-15 сантиметрів.
Дуже ефективною є обробка бур’яну при формуванні першої розетки листя препаратами гліфосатної групи відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Всі заходи по ліквідації бур’яну необхідно проводити з використанням засобів захисту та дотриманням санітарних правил і норм.
Заходи боротьби з цим бур’яном необхідно проводити одночасно на всій засміченій місцевості. Тільки спільними зусиллями ми зможемо зупинити поширення небезпечного бур’яну - борщівника Сосновського!
