Профілактика Педикульозу
Профілактика Педикульозу
Вошивість, або педикульоз – це паразитування вошей на тілі людини. Відомо три види вошей – головна, платтяна і лобкова. Всі три види харчуються кров’ю людини. Воші, в залежності від виду, знаходяться на волосяній частині голови, тулуба, у складках одягу, де вони живуть і проходять свій життєвий цикл.
Харчуючись кров’ю хворої людини, воші також хворіють висипним тифом і гинуть від нього. Зараження людини відбувається не через укус вошей, а в результаті втирання в шкіру людини інфікованих фекалій вошей.
Крім цієї загрозливої ролі, педикульоз дуже неприємна хвороба. В результаті укусів на шкірі шиї, спини, попереку, пахових ямок виникають конусоподібні папули (пухирі), шкіра грубішає, темнішає, стає сухою.
Якщо вошивість у людини триває кілька місяців, то розвивається загальна реакція організму – підвищення температури тіла, м’язовий біль, особливо в ногах, пригнічений загальний стан. Тривала вошивість може призводити до виснаження організму.
Платтяні воші нагадують головних, але трохи більші розміром (2-5 мм). Ці воші можуть існувати на тілі людини, в складках одежі та постільній білизні. При заражені платтяними вошами найбільш часто уражаються місця дотику шкіри зі складками та швами одежі. Інший вид вошей – головні. Вони живуть на волосяній частині голови, частіше на потилиці, скронях, тім’ї, а також у бороді і бровах. Їх розміри трохи менші від платтяної воші. Вони відкладають яйця (гниди) біля коріння волосся, приклеюючи гниду прозорою клейкою масою. Якщо гнида знаходиться на відстані 1 см від коріння волосини, це означає, що вона була відкладена місяць тому і з неї вже вийшла воша. З яйця приблизно через 10-14 днів виходить личинка, яка через 10-14 днів перетворюється у дорослу вошу. Головні воші відкладають 4 яйця в день, 88-140 за все життя, тривалість життя їх складає 27-38 днів. Максимальна кількість головних вошей в однієї особи може сягати 200 штук. Особливо страждають при вошивості діти. Вони стають дратівливими, погано сплять, у них знижується інтерес до навчання.
Третій вид вошей – лобкова. Її розміри найменші – від 1,36 до 1,6 мм. Вона має плоску форму, що нагадує краба, тому її називають площицею або крабовидною вошею. Лобкові воші живуть на тілі людини, глибоко впиваючись у шкіру, й тут же відкладають яйця. Вони знаходяться не тільки на поверхні лобка, але й у пахових ямках, на поверхні грудей, живота, інколи живуть на бровах та віях. Лобкові воші малорухливі, тому при цьому виді педикульозу люди заражаються тільки при близькому та інтимному контактах. Зараз почастішали випадки зараження лобковими вошами в лазнях. Плодючість їх невелика, самка відкладає 3 яйця в день, 50 за все життя. Розмножуються при температурі 20-45С. Живуть до 17 днів. Запущений лобковий педикульоз перебігає важко, хворий розчісує вкушені частини тіла, іноді підозрює, що він заражений коростою.
Розповсюдження вошей відбувається при безпосередньому контакті людей, особливо при великій їх скупченості: у транспорті, на вокзалах, на ринках, в басейнах. Щоб не трапилась така біда з вами, необхідно після поїздок чи якихось сумнівних контактів, в першу чергу, оглянути свої речі, чи немає на них вошей. Особливу увагу зверніть на складки та шви білизни, де платтяні воші відкладають свої яйця. Бажано в цих випадках пройти самостійно додаткову домашню санітарно-гігієнічну обробку, тобто терміново помитися, змінити одяг і прокип’ятити його та пропрасувати речі гарячою праскою.
Особливо швидко педикульоз розповсюджується у дитячих колективах при спільному користуванні гребінцями, головними уборами, одягом, постіллю, при зберіганні всіх речей разом.
Якщо виявлено випадок педикульозу, необхідно оглянути дитячий колектив та членів сім’ї того, у кого знайдено воші. Провести санітарну обробку не тільки враженій особі, а і контактним. Гниди необхідно вибирати руками. При необхідності стрижуть або бриють волосся.
Через тиждень або 3-5 днів необхідно знову оглянути враженого (якщо залишилися живі гниди, з них вийдуть воші) і при необхідності провести повторну обробку.
При виявленні вошей у необхідно вдатися до обробки хімічними препаратами. Слід пам’ятати, що дітей до 5 років, вагітних жінок- годувальниць, осіб з шкірними захворюваннями, ранами на голові обробляють лише механічним шляхом. Лише для обробки брів та скронь застосовують 5% борну мазь.
Для боротьби з головними та лобковими вошами використовують препарати – „Ніттіфор”, „Педекс”, „Lavinal”, „Делацет”, „Пара-Плюс”, „Педилін”, „Хігія”, „Пермін” , “ ХедРінг” та 20% водно-мильну суспензію бензил-бензоату. Препаратами слід користуватися згідно з інструкцією.
Боротьба з платтяними вошами відбувається при обробці одягу в сухо жарках , в домашніх умовах - прогладжуючи одяг 5 разів гарячою праскою. Прання білизни в пральних машинах при температурі води 40С не вбиває вошей. Тому її необхідно кип’ятити не менше 15 хвилин.
Ліквідувати педикульоз можна тільки при одночасній обробці всіх уражених навіть поодинокими вошами, білизни, одягу, постелі та предметів обстановки.
До основних заходів профілактики педикульозу відносяться:
-суворе дотримання особистої гігієни у побуті;
-суворе дотримання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму у дошкільних дитячих, учбових закладах, гуртожитках, готелях, перукарнях, квартирах, тощо.
В приміщеннях регулярно проводити прибирання, постільну білизну потрібно міняти не рідше одного разу на тиждень з подальшим її кип’ятінням і прасуванням.
В перукарнях недопустиме повторне користування накидками, простирадлами, гребінцем, машинкою для стриження волосся без належної обробки.
В свою чергу до заходів по дотриманню вимог особистої гігієни, які спрямовані на попередження педикульозу, відносяться:
- регулярне миття тіла з одночасною зміною натільної та постільної білизни (не рідше 1 раз на тиждень);
- регулярний догляд за волоссям (щоденне розчісування, при потребі – стриження);
- систематичне чищення та догляд за верхнім одягом.
У дітей дошкільного віку волосся потрібно оглядати щодня, звертаючи увагу на скроні, тім’я, потилицю. У дітей більш старшого віку волосся треба оглядати щотижня, особливої уваги потребує світле волосся.
Підготувала помічник лікаря-епідеміолога відділення епідеміологічного нагляду(спостереження) та профілактики інфекційних захворювань Марія Амброзяк
