Профілактика хвороб
Профілактика хворобВІЛ- інфекція/ СНІД.Шляхи профілактики.
ВІЛ-інфекція та її кінцева стадія СНІД стали в останні роки однією з найважливіших
проблем сучасності. Протягом останнього часу Україна за темпами росту інфікованих
зайняла одне з провідних місць у Східній Європі. Через війну в Україні збільшується
ризик поширення ВІЛ-інфекції, зокрема через сексуальне насилля, зростання кількості
оперативних втручань, травм, особливо на полі бою, попереджають у Центрі
громадського здоров’я.
ВІЛ-інфекція
Прогресуюче інфекційне захворювання, яке виникає у випадку зараження
вірусомімунодефіциту людини та вражає імунну систему з подальшим розвитком
імунодефіциту.
Синдром набутого імунодефіциту( СНІД)
Це кінцева стадія ВІЛ-інфекції, яка характеризується глибоким імунодефіцитом,
приєднанням тяжких оппортуністичних захворювань, які неминуче призводять до смерті
хворого.
Розрізняють два типи збудника - віруси імунодефіциту людини 1 та 2 (ВІЛ-1 і ВІЛ-2).
Перший поширений у всіх країнах світу, другий - в основному в Західній Африці.
ВІЛ дуже чутливий до нагрівання. При температурі 50-56 ° С він гине до 30 хв, а при 100-
150 ° С - одразу ж. На нього згубно діють дезінфікуючі розчини.Разом з тим вірус зберігає
життєздатність у висушеному стані протягом 4-6 діб при 22-50 ° С, а при нижчій
температурі - значно довше.
Джерело інфекції – ВІЛ-інфіковані: хворі з усіма клінічними формами хвороби, в кровіяких
циркулює вірус.• Найбільшу епідемічну небезпеку мають кров,сперма, вагінальний
секрет, які мають достатню для зараження дозу збудника.• ВІЛ виявляється у грудному
молоці, слині, слізній та спинномозковій рідині, у бронхіальному секреті.
Інкубаційний період коливається від одного тижня до 5-6 років. У 90 % інфікованих
антитіла до ВІЛ виявляються протягом найближчих 3 міс., ще у 5 % – до 1 року від
моменту інфікування.
ВІЛ-інфекція має такі перші симптоми:
швидка втомлюваність;
лихоманка і температура;
збільшення лімфовузлів на шиї;
підвищена пітливість;
висипи і сухість шкіри;
герпес.
Якщо ви діагностували у себе хоч один із вищеперерахованих симптомів, то радимо
звернутись до лікаря.
У 30-90 % інфікованих осіб уже через 2-4 тиж. після зараження спостерігається стадія
первинних клінічних проявів у вигляді гарячки, гострого тонзиліту та фарингіту, шийного
лімфаденіту
( збільшення шийних лімфатичних вузлів) або гепатолієнального синдрому( збільшення
печінки та селезінки), що нагадує інфекційний мононуклеоз. Можуть також бути розлади
кишечника та різноманітні шкірні висипки.
Існують три шляхи передачі ВІЛ-інфекції:
Через кров, а саме:
При переливанні крові та її компонентів або при пересадці органів;
При користуванні чужими шприцами та голками;
Під час користування не стерильними медичними інструментами, інструментами для
татуювання;
Якщо людина користувалася спільно з ВІЛ-інфікованим предметами особистої гігієни
(бритви, манікюрні прилади, зубні щітки).
Статевим шляхом, а саме:
Під час незахищених (без контрацепції) сексуальних контактів.
Від матері до дитини, а саме:
Під час вагітності;
Під час лактації (годування);
Під час пологів.
Основним напрямком боротьби із ВІЛ-інфекцією/СНІДом є запобігання йому.
ВІЛ-інфіковані діти можуть бути в організованих колективах на загальних підставах;
підлягають тимчасовій ізоляції до одужання за наявності у них будь-яких уражень шкіри.
важливо знати, що вагітні ВІЛ-інфіковані жінки можуть запобігти народженню хворої на
ВІЛ-інфекцію дитини, якщо вони якнайраніше звернуться в жіночу консультацію, для
проведення профілактичного лікування.
Забороняється користуватися чужими бритвами, лезами, манікюрними приладами,
зубними щітками, бо на них можуть зберігатися сліди контамінованої крові. Важливою
умовою безпеки є дотримання гігієнічних і моральних норм. Створена сітка пунктів
анонімного обстеження на ВІЛ-інфекцію.
Уникати випадкових статевих контактів, бо чим більше сексуальних партнерів, тим
вищим є ризик інфікування. Застосування презервативів значно знижує можливість
інфікування партнера не тільки ВІЛ, але й збудниками венеричних захворювань, вірусних
гепатитів.
Пам’ятайте!
Своєчасне тестування. ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ПОТРІБНО ПРОЙТИ ТЕСТ НА ВІЛ?
Фахівці називають такі стани:
невмотивована втрата маси тіла;
лихоманка невідомого походження протягом місяця;
бактеріальні інфекції верхніх дихальних шляхів або бактеріальні пневмонії з рецидивом;
кандидоз ротової порожнини (язик густо вкритий білуватим нальотом);
різні форми туберкульозу.
За наявності симптомів і підозри захворювання на ВІЛ, ви можете безкоштовно
обстежитись на ВІЛ за допомогою швидких тестів (результат – через 15-20 хвилин) і
своєчасно розпочати антиретровірусне лікування, яке також є безкоштовним. Людям з
групи ризику й тим, хто має активне статеве життя, бажано робити тест на ВІЛ раз на три
місяці.
Своєчасне лікування. Якщо вірус уже потрапив в організм, повністю його вивести не
можна, але можна пригнічувати його розмноження. Антиретровірусна терапія є
обов’язковою, оскільки призводить до суттєвого зниження захворюваності та смертності,
пов’язаних з ВІЛ. Люди, що живуть з вірусом, які своєчасно розпочали лікування, живуть
повноцінним життям. Якщо регулярно вживати ці препарати, кількість вірусу в крові й
інших рідинах організму суттєво знижується, аж поки не сягне невизначуваного рівня
вірусного навантаження. Це означає, що концентрація ВІЛ у крові стане настільки
низькою, що її не може навіть виявити тест, а інфікований не може заразити інших. Так
працює формула U=U (Undetectable = Untransmittable), що перекладається як «не
визначається = не передається».
Підготувала лікар-епідеміолог Наталія Андрухович
