1 жовтня - Міжнародний День людей похилого віку
1 жовтня - Міжнародний День людей похилого віку
1 жовтня відзначають День людей похилого віку. Напевно, кожен з нас береже в своєму серці щасливі спогади з дитинства про теплі бабусині руки, дбайливо спечені ними пиріжки, цікаві казки, які вона розповідала вечорами, прогулянки з дідусем, його захоплюючі розповіді про все на світі, в яких він дає відповіді на тисячі запитань маленьких « чомусиків».
Цей день – не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв’язку поколінь. За міжнародною класифікацією, особою похилого віку вважається той, хто досяг 65 років. Таких у світі нині понад 640 мільйонів, тобто майже кожна десята людина на Землі. До 2050 року число їх у багатьох розвинених країнах збільшиться вдвічі, а загальна кількість складе 2 мільярди осіб. В Україні кожен 5 мешканець – це особа похилого віку, шоста їх частина самотні люди. Половині із самотніх людей потрібна допомога в повсякденному житті, особливо сьогодні, коли для багатьох пенсіонерів основним джерелом існування є пенсія, розмір якої не забезпечує нормального життя. Багато літніх людей в Україні страждають від незадовільних житлових умов.
Міжнародний день людей похилого віку покликаний висловити визнання особам старшого віку за їх внесок у розвиток людського потенціалу та економіки, звернути увагу суспільства на проблеми глобального постаріння населення. Довге життя – ознака доброго здоров’я. Пам’ятаймо і надалі про свій невідплатний борг перед ветеранами та громадянами поважного віку. Робитимемо все, щоб вони щоденно відчували повагу і турботу, мали гідний рівень життя, не втрачали суспільної активності.
Тому хочеться звернутись до всіх, в кого є бабусі й дідусі, сусіди чи просто знайомі літні люди, привітати їх в цей день, подарувати їм трохи своєї уваги й тепло свого спілкування. Сказати про те, як ми їх любимо і цінуємо, і які вони нам потрібні для того, щоб передавати свій безцінний досвід і традиції нашого народу, адже саме завдяки їм ми знаємо хто ми, чиїх батьків діти, до якого народу належимо. І звичайно, берегти їх, їхнє здоров’я і їхнє життя, бо тільки так ми зможемо висловити їм вдячність за все, що вони зробили для нас і на благо нашого народу.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
