Село Колоколин Чагрівського старостинського округу
Село Колоколин Чагрівського старостинського округу
У південно-західній частині Опілля між мальовничих пагорбів розташоване село Колоколин. Воно одне з найдавніших на мапі населених пунктів даного регіону. Перша письмова згадка про нього датується 29 червня 1394 р у дарчій грамоті польського короля Владислава Ягайла. Однак, якщо говорити, про матеріальну спадщину, то село має дуже багату археологічну історію. Під час розкопок в першій половині ХХ століття на даній території були виявлені матеріальні пам’ятки культур неолітичної та енеолітичної доби. Археологам вдалося знайти артефакти, які ідентифікують з липицькою, черняхівською, культурами шнурової і мальованої (Зимне Злота) кераміки археологічними культурами.
Щодо походження назви села існує дві легенди. Перша розповідає, що колись, у давнину, центр села знаходився біля підніжжя місцевого пагорбу Стінка, внизу проходила і головна вулиця. Одного дня в селі було весілля, і коли молоді йшли до церкви на село напали татари. Наречені й гості кинулися ховатися в печерах пагорбу, але за однією з версій їх наздогнали ворожі стріли і на місці їхньої загибелі виросли колом кущі калини, а за іншою – люди зникли в печерах, залишився тільки вінок, який загубився «коло калини». Згідно другої легенди, в селі жили майстри, котрі виготовляли найкращі на всю округу церковні дзвони («колоколи»). І навіть тепер, коли вслухатися у передзвін, котрий лине з колоколинської дзвіниці, то чути їхню особливу мелодію, яку неможливо сплутати з іншою.
Напротязі всієї історії, жителі села не залишалися осторонь суспільно-політичних подій, котрі відбувалися на наших землях. Зокрема, є відомості про участь жителів села козацьких та селянських повстаннях. Але найбільше матеріалів і живих свідчень збереглося про діяльність місцевих мешканців у підпіллі ОУН та в лавах УПА, адже населення було національно-свідомим за рахунок того, що в селі була філія товариства «Просвіта», відбувалися тематичні вечори в хаті-читальні, діяла початкова школа для сільських дітей (будинок зберігся і на сьогоднішній день, правда, потребує капітального ремонту). Майже в кожній сім’ї була людина, котра в тій чи іншій мірі була зв’язана з їх діяльністю, чи то зв’язкові, чи то люди, котрі перевозили зброю повстанцям, чи самі повстанці. Багато з них загинули чи були вивезені на заслання радянською владою. В пам’ять про них в селі було встановлено символічну могилу, де на пам’ятній стелі викарбувані їхні імена. Також на території села є пам’ятник воїнам, котрі загинули під час Другої світової війни і погруддя Тарасові Шевченку. Також у селі є церква Собору Івана Хрестителя, котра була збудована в 1837 р. і яку розписав іконописець Йов Варніцький. Збереглися декілька ікон, котрі можуть належати його пензлю, а можливо, є іще давнішими.
Станом на 2021 рік в селі функціонують амбулаторія, клуб, сільська бібліотека та магазини.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
