Герої не вмирають! Роковини з дня поховання Василя Джуса.

Дата: 20.05.2020 13:10

Кількість переглядів: 570

Народився 1974 року в Букачівцях (Рогатинський район, Івано-Франківська область); мешкав в Івано-Франківську. Закінчив ПТУ — за фахом слюсар-інструментальник. Після строкової служби в Житомирі працював охоронцем, їздив по заробітках до Польщі; захоплювався риболовлею.

У червні 2018 року вступив на військову службу за контрактом; прапорщик, військовослужбовець батальйону зв'язку 114-ї бригади, відряджений в зону ООС до 79-ї бригади на посаду навідника.

16 травня 2019-го загинув під час двостороннього бою від смертельного поранення — внаслідок мінометного обстрілу, який терористи вели по бойових позиціях ВОП поблизу села Водяне (Волноваський район). Розпочавши розвідку боєм одного з ротних опорних пунктів окремої десантно-штурмової бригади, що обороняла Водяне, противник обстріляв позиції з мінометів калібрів 82 і 120 мм, гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. Під прикриттям вогню підрозділ ворожої піхоти просунувся в смугу забезпечення та почав наближатися до українських позицій. Прапорщик Василь Джус у той час перебував на взводному опорному пункті. Виявивши з товаришами ворожу піхоту, зосередженим вогнем примусив її відступити. Прикриваючи відступ, ворог посилив обстріл; внаслідок вибуху однієї з мін Василь зазнав поранень, не сумісних з життям.^[2]

19 травня 2019 року в Івано-Франківському Будинку смутку відбулося прощання^[3]. 20 травня похований в Букачівцях.

Без Василя лишились мама і донька.

Віддав життя за Україну
Гинуть на війні сміливі та відважні,
Гинуть за свободу країни,
Гинуть за славу Батьківщини,
Гинуть за незалежність рідної Вкраїни…

Такі Герої, як Василь Джус, який віддав життя захищаючи незалежність сувернітет та територіальну цілісність України, викликають в серцях звичайних українців почуття гордості за військових ЗСУ, вселяють упевненість у перемогу над жорстоким ворогом.

Герої не умруть ніколи.

Вони навік залишаться живі!